Ти ,увірвався вітром до мого вікна
І заплакав як дитя гіркою сльозою.
Став , немов би тінь серед білого дня
налякав сполохану птаху грозою.
Як вдарив грім із високих синіх гір
Блискавиця розколола на двоє небо.
Хмари розбив... Ллються слова на папір
Скрипаль грає мінорну ноту для мене.
Ластівка кружляє над берегом ріки
просить краплинку дощику від спеки.
Я ,виглядаю сонечка з висоти
Здіймаю ,крила молюсь як лелека.
Розлився літній теплий дощ як з відра
напуває колос овес жито пшеницю.
І дзюркоче ручай струмочком вода
Ховається , від грози тремтить птиця.
Падає прозорий цілющий літній дощ
Напуває землицю яблуневий сад.
Вмиває, ніжні пелюстки личко у руж
Зійшла райдуга і зрадів виноград.
Я , слухаю блаженну мелодію дощу...
Зійшло ,ясне сонце оживає білий світ.
І пташка з очей витирає сльозу
Сушить , крильця щоб злетіти у політ.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
дякую.
Гарно!
