Ніч. Дощ не спить, у бубон б’є.
Співає голосно і слізно.
І я не сплю. Він не дає?
Чи кави випила запізно?
А, мо, вина ця і не їх,
Не сплю тому, що сеї ночі
Влітає хтось до дум моїх
На воронім, з мечем на боці.
Та радість не несе, лиш сум,
Бо не багатим є на милість.
ЩО із тих дум? Їх, мов росу,
Сонце чи вітер вранці виїсть.
