Унт і чунь, у "Взуттєвій"", штиблет,
Іноземних калош – наче листя.
Черевичний щоденний балет -
На поли́чках каблу́чних хористів.
--Й броги – можна? За що мені так?
--Ти юнак ще. А я дама статна!
Як для себе – для тебе, босяк!
Мій невмілий брутальник, тигря́тко.
Намунди́рені віп-постоли́
На вітринах – прикмети достатку.
--Грізні “докери”, мов кандали…
--Це тобі - шкіряна́ мармеладка.
--Досить шкар!.. Йдем. Чекай, а тобі?
--Мешти-ди́халки ось! Стій, пилюки…
Продавчині крутились в юрбі,
Роздивлялися пару у тюках.
P.S.
Дамця - в касу, Й з-за стін консультантки
Виглядали, чи зразу молодик
Заграватиме з ними всіляко,
Поки жінка рахунки щедро́тила.
06.09.08 – 29.05.20 рр.
