|
Ви знаєте,що Угля - є таке село,
у горах Закарпатських,розташувалося воно.
Тут найстаріший монастир у Західному краї,
про нього,ще посли Івана Грозного писали.
А ще цей край,мінеральними джерелами бурлить,
і красою річок й лісів,сюда усіх манить.
Сади,що квітнуть,по схилах всюди,
і працьовиті,та веселі,Углянські люди.
Тут поклади мрамура,вугілля,сіль тут є-
річка гірська,цінною рибою живе.
Ліси,що буком,над старим кишать,
і кедром,або Тисом,до неба височать.
Угля село таке-де народився я,
мої батьки тут-тут сімя моя і вся рідня.
Гуляючи селом,чи густим лісом,
наповнюєшся,не земною ти потіхов.
І гордість,що відчуваєш,за своє село,
поборе все буденне,щоб там не було.
Душа засяє,наче сонечко над лісом-
любіть свій край-кажу,я всім,та своїм дітям.
ID:
876654
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.05.2020 21:48:10
© дата внесення змiн: 20.05.2020 21:54:52
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
