Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Сашко / проза / - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Сашко / проза / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Сашко / проза /

Ніна Незламна :: Сашко / проза / 
                                                                                 / Трохи з минулого /
    Зимовий вечір… все віконне скло в сніжному покрові. Вже чути вітру свист, за мить на склі ніби рядно, за кілька секунд воно чисте. Гуляє вітер з хурделицею, неначе в змові. На те й зима, щоби їм разом повеселитись, свою майстерність показати.
В комині час від часу, аж гуде й відразу чути сильний тріск дров. На плиті, в щілинах між кругами видніються язики полум`я, вони, то зовсім маленькі, то від вітру, аж вискакують через щілини.
Мама на кухні, в своїх справах, старша сестра Оля, в спальні, читає книгу. А я, наполегливо втримую великі ножиці, з газети Правда, вирізаю різні картинки.
З веранди чути голоси, згодом сміх, гупання ногами. За мить слова мами,
- Он віник, обтрусіть сніг. І хто в таку негоду ходить.
  Я зрозуміла, з друзями прийшов брат Микола.
В кімнату ввалились хлопці, веселі, усміхнені, хіхікали, моргали один одному. Як на мій погляд великі, а я ж тільки піду в школу, правда вже скоро вісім років.
   А в сім років, мене в школу не взяли. За кілька днів до навчального року, мама одягла мені сукню сестри, правда, в якій  вона вже три роки в школу відходила. Та то нічого, я до цього звикла. Остання в сім`ї, що не зовсім подерлося, мама відремонтує. все мені перепадало. Сукня коричневого кольору, мама сама її пошила, на жаль, вона мені була майже по кісточки ніг. Мама вміло й швидко підшила низ сукні, зробила трохи нижче колін. Та в ширину теж була завелика, але мама посміхнулась, поцілувала в  чоло. Втішила, сказавши, що на вид, не така худенька, що до школи обов’язково мають взяти.
  Та мої мрії не збулися, вчителька запросила присісти за парту. Я така задоволена, сміливо залізла на сидіння парти. Але на жаль, мої очі, перед собою побачили дошку парти. Мама під мене підклала  кофтинку, але із-за парти виднілись тільки очі. Носом вперлася в дошку, скривилася, ледь стримувала сльози, щоб не розплакатися. А вчителька, мило посміхнувшись, погладила по голові й наказала гарно їсти. Бо, як буду така мала, то й на наступний рік не візьмуть. Коли про це дізнався мій старший брат, він на сім років старший, при своїх друзях мене назвав - кнопкою. Хто був в кімнаті всі сміялися. Тільки Сашко, друг брата, присів біля мене, погладив по голові,
-  Ну для чого ви дитину образили?
 Вже до брата,- І не сором, дилда! 
 Мені запам’яталися його сині привітні очі. Я дивилася на брата, вони ж однолітки, чого такі різні?
    Минуло три роки… за цей час всі підросли. Хлопці закінчили десятий клас. Микола із Сашком і Віктором, так і дружили. В  нашій сім’ї їх називали; тополя, дуб і верба. А й справді, їм підходять ці прізвиська. Брат чорнявий, високий, Сашко ж, русявий, майже такого зросту, як брат, тільки добре вгодований,  так мама сказала. Віктор трохи нижчий за них, має красивого кучерявого чуба, чомусь завжди сутулиться. Мене вражало, що колір очей був однаковим, правда погляд Сашка завжди здавався світлим, ніжним.
   Одного дня, мама спекла пиріжки з капустою. Поклала їх у миску, прикривши рушником, поставила в кімнаті на столі, де я робила уроки. Їх запах  рознісся по кімнаті, аж слинка потекла, хіба можна було втриматися, не взяти? Смакуючи пиріг, я читала  казку, яку нам  в школі задали прочитати. Це казка про дванадцять місяців, тільки й відволікли мене пиріжки, я знову  занурилась у книжку. Раптом відчинилися двері, в кімнату зайшли хлопці, брат відразу два рази смикнув мене за косичку і суворо,
- Дивися читанку не замасти, по ній, ще іншим навчатися.
 Я скривилася, від болю, аж сльози виступили на очах.
Сашко відразу до брата,
 - От дурень! Це ж твоя сестра, що ти її ображаєш?!
І нахилившись до мене, погладив по голові. За мить, різко повернувшись, дав брату щигля й відразу відскочив  у сторону.
Розставивши ноги, Віктор вже стояв поміж ними,
- Так, досить півні. Миколо, краще  пиріжками пригости та й підемо.
Я забрала біленький рушник, яким були накриті пиріжки, стиснутим голосом,
- Беріть, пригощайтеся.
Віктор  першим схопив пиріжок, поспішив до дверей,
 - Бувай, кнопка!
Сашко знав, що я ображалася, коли  мене так називали, сердито, до Віктора,
- Тю… та пішов ти! Яка вона кнопка, подивися, як підросла, а вії  які довгі і красиві очі має.
 Микола не звернув уваги на ці розмови, теж взяв пиріг,
- Бери Сашко та пішли.
- Ой, ще тепленькі, дякую! - взявши пиріг, сказав Сашко й підморгнувши, вийшов за хлопцями.
 А час летів. Хлопців призвали в армію. У Військкоматі їх розлучили, службу проходили  в різних містах.
  Микола проходив службу в Казахстані. Пройшов курси водія, до кінця літа працював на зборі врожаю зернових культур. Тому повернувся останнім.
    Вечоріло… всі сиділи, за довгим столом в нашому саду. Поруч три старі яблуні шафран. Яблука невеликі, ще  стиглі, але тоненькі червоні смужки, аж виблискують на сонці. Довкола яблунь цвітуть матіоли. Декілька квіток, я тримала в руці, це подарунок Сашка. Він кілька квіток дав Олі. Хоча і на ходу іх зірвав, підходячи до столу, все ж мені було дуже приємно. Я тішилася, що не зробив різниці між мною й сестрою. Хоч вже навчалася у восьмому класі та вона мене завжди, в любій ситуації, докоряючи принижувала,
- Ти ж менша за мене.
 Веселі розмови, розповіді про службу затягнулися до пізнього вечора. Дружно повечеряли, разом прибрали посуд, хлопці  спішили до клубу. Прощаючись,  усміхнений Сашко підійшов до мене,
 - Ну, що Нінок, підросла, мабуть я тебе і не впізнав, якби десь зустрів. Знаю, скоро Микола одружиться, а я мабуть тебе почекаю.
Він пішов, я на якусь  мить наче  завмерла, відчувши, що горять щоки, побігла до хати. От Сашко, таке вигадав! Сам, як дядько мені, а таке утнув.
 Десь через місяць, брат одружився, адже його дочекалася дівчина, яка  проводжала в армію.
Позаду вісім років навчання в школі. Закінчивши шестимісячні курси, працювала на ХМТС телефоністкою. 
  Одного разу, приїхавши з нічної зміни, Сашко з братом пив пиво. Здивувалася, давно не бачилися, розмови були, що поїхав на будівництво, а тепер повернувся, бо хворіє його мама. Він один у батьків, я коли подорослішала, дізналася, що в нього була сестричка. Вона маленькою померла від запалення легенів. Тільки тепер я зрозуміла його ставлення до мене. Його погляд і зараз був щирим, ніжним, як завжди. Та він, побачивши мене, в тяжкому смутку опустив голову, неочікувано, мелодійно сказав,
* - Ой, Ниночка-Нинок. Сегодня жизнь моя решается, сегодня Нинка соглашается.*
Я здивовано до нього,
- Тю…. ти, що п’яний?
Вставши зі стільця, він взяв мене за плечі, прямим поглядом дивився в очі. В них помітила сльози, ніяк не могла второпати, що за Нінка й чому сумний?
Розмахуючи руками,  він продовжив,
- Бачиш, чекав коли підростеш. А тобі, ще немає сімнадцять. А мене женять, мама каже, вже старий дуб,  всі хлопці одружені, а я ще гуляю, пора гніздо вити.
Залягла мовчанка, Микола смакував оселедця, посміхаючись,
- От набрався, напевно перед пивом щось випив.
Я дивилась на Сашка, порівнявшись зі мною, він мав вигляд дядька-велетня. Розуміла ті слова - «Я тебе почекаю», що колись мені казав, були жартом.  В душі бажаю йому щастя. Але цікавість ятрила душу,
- Сашко! А, як звати твою наречену, чому співаєш такі слова?
Він, переводячи подих, важко присів на стілець, нахилившись, обійняв голову двома руками,
- Як-як… Ніною звати, так, як тебе. Якби інакше, я би на ній не погодився одружитися.
  Я розуміла, що в цьому винне пиво. Хоч кажуть, що в тверезого на умі, те у п’яного на язиці. Але я так не думала.  Мабуть, ще молода була, багато чого в житті не знала, не розуміла.
 Так, таке життя, всі одружуються, але чому примушують одружитися? Можливо не кохає? Тож навіщо ставати під вінець?! Мені пригадались моменти з дитинства, як він захищав мене. Якась жаринка пекла під серцем, мені було його шкода, а чому й не знати.
                                         	                            *---*- Рос мовою. 2019р

ID:  861072
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.01.2020 16:39:20
© дата внесення змiн: 23.09.2025 04:15:53
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 26 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., dashavsky, Ольга Калина, Надія Башинська, Ганна Верес, Світлая (Світлана Пирогова), Любов Таборовець, Valentyna_S, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (810)
В тому числі авторами сайту (38) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Білоозерянська Чайка, 27.04.2020 - 13:49
12 Так легко читається Ваша глибока, прониклива проза give_rose hi 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Як вмію.. Дякую за підтримку! give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 29.03.2020 - 17:44
Шкода, що саме так сталося...а міг би ще пару років почекати... frown apple inlove icon_flower icon_flower icon_flower 021 021 love11
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Любочко!.Як кажуть ,що робиться,то все на краще. Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 
Артур Сіренко, 14.02.2020 - 22:23
Дуже цікаво написано! give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже вдячна Вам! З Днем закоханих!Щастя Вам! give_rose 22 22 21
 
Людмила Григорівна, 20.01.2020 - 20:23
Мабуть подобалась Сашкові Ніна ще з молодих років, але я не помітила, щоб у неї були до нього почуття, сприймала як братового друга і як людину, що її розуміла і співчувала. А одружувався він напевне не по любові... Гарне, життєве оповідання, Ніночко.
12 12 12 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, п.Людо!Різні долі,тут хоч,які б відносини не були...Хтось керує нами...По житті вже підготовлена стежина,по якій ми маємо пройти. Всього найкращого Вам!
give_rose 22 22 21
 
Ірин Ка, 20.01.2020 - 13:34
Цікаве оповідання з жаринкою якогось невимовного жалю...
12 12 12 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую. Іринко! Рада,що завітали! Успіхів Вам!Хай Новий рік принесе мир,здоров*я,достаток, повагу і любов! friends give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
ВАЛЕНТИНАV, 17.01.2020 - 14:06
16 Згадалися й мені ті далекі роки нашого дитинства та юності. Яскраво та чуттєво пишете, Ніно.
Дякую give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам!Успіхів Вам і натхнення! friends give_rose 21
 
меланья, 15.01.2020 - 22:17
Не можна відірватися від Ваших творів, Ніночко 12 Я пам'ятаю їх магію ще з давніх часів 12 12 12 Дякую за задоволення hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Олег Крушельницький, 15.01.2020 - 14:34
12 12 12 Да.на думці одразу слова Омара Хаяма.Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно не мало, / Два важных правила запомни для начала: / Ты лучше голодай, чем что попало есть, / И лучше будь один, чем вместе с кем попало
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благодарю Вас! Ответ таков-
Бог великий всего на земле господин,
Не вернёт вам назад и денёчек один.
Удачи Вам! friends give_rose
 
Lana P., 14.01.2020 - 21:47
зацікавили...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Ланочко! Щастя Вам! give_rose 21 22 22
 
Ольга Калина, 14.01.2020 - 05:01
12 12 Гарні спогади, гарна розповідь.. give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дужедякую п. Олю! З Старим новим роком Вас!Основне здоров*я й миру Вам! give_rose 22 22 21
 
Любов Таборовець, 13.01.2020 - 20:56
А я здогадуюсь, чому Вам було його шкода... wink Дуже-дуже гарно написали Ви життєву історію, пані Ніно! Захопилася, читаючи... 12 12 16 16 21 22 22 Чудових свят Вам! Наснаги та здоров'я! el el ny1
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Щедрого вечора Вам!З Старим Новим роком!Нвйкращі побажання! friends give_rose 31 21 22 22
 
Галина Лябук, 13.01.2020 - 13:55
Люблю читати, Вашу, прозу, бо вона завжди тепла, світла, життєва, як і цей твір. Ніночко, дуже сподобалось, прочитала в захваті. Нехай Новий рік принесе, Вам,здоров'я, натхнення і радості багато. 12 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Галинко!З Маланкою Вас!Гарної Святкової вечері! friends give_rose 21 22 22
 
Катерина Собова, 13.01.2020 - 08:43
12 12 12 Читається на одному диханні, Ніночко, відчувається, що це правдива історія, пережита автором! Супер!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Катрусю.Завжди Вам рада.
Величезне спасибі за підтримку.Успіхів Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
Надія Башинська, 13.01.2020 - 06:49
16 39 16 Ось воно, наше життя, без прикрас...
ny5 021 Гарно, правдиво пишете, Ніночко! shr shr shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я щиро дякую, Надійко! Рада,що завітали. Всього найкращого Вам! friends give_rose 22 22 21
 
Наталі Косенко - Пурик, 13.01.2020 - 06:26
Дуже гарний твір, в якому так цікаво і захоплюючо розгорнуті події. 12 12 16 021 Доброго ранку, Ніночко та гарних емоцій. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку!Щиро дякую Наталочко! Гарного дня Вам і натхнення! friends give_rose 22 22 21
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Бутылка
Svitlana_Belyakova: - пляшка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - дотлумачити
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - ляскати язиком
Синонім до слова:  Оповзень
Мирослав Хорват: - за́рва (для зсуву глини), шка́рпа (зсув з верхнім шаром грунту і дерев з кущами), бе́рдо (скеля з регулярними обвалами каміння)
Синонім до слова:  Відчуження
Маргіз: - Відчуження - самоізоляція, віддалення, дереалізація, знеособлення, відсторонення, інтравертність. Відчуження - зміна власника або ж володільця, перевласнення, "віджимання" без бажання (тобто без згоди власника чи володільця).
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie