Не навчилася писати.
Літери кладе
У слова,щоб не кричати.
І від сліз паде.
Не навчилась,не навчиться.
Графоманство все.
І не знає як годиться.
Літери пасе
В небі,в зорях.Плід збирає
У рядки із слів.
Ну не вміє.Та гойдає
Думи в тисяч снів.
І словами обнімає
Тисячі людей!
І цілує,притуляє
До своїх грудей.
То ж не в правилах причина.
Хто ж бо їх писав?
Вчить любові всіх повинна.
Так Господь сказав.
! 
