Летіли гуси. Бу́ло пополудні.
Сонце зачіпало стомлені гілки.
Щемно їм дивитись на поля безлюдні
Й соняхів не жовті - чорні тарілки́.
Летіли гуси. Кралось надвечір'я.
Проника́ під крила стомлена роса.
Сіли припочити в сутінках міжгір'я.
І лягла від тіней довга полоса.