Ти знову й знову для всіх них, Ти намагаєшся буття різним, Коли потрібно виставили на сміх, Коли попросять, станеш знову грізним. Та ти забув уже хто ти, Ти потонув у призмі маски, В житті немає теплоти, В житті немає більше ласки.
ID: 838546 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 12.06.2019 12:51:09 © дата внесення змiн: 12.06.2019 12:51:09 автор: Софія Яценко!
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie