Ти проходиш повз мене,
Ні, ти пробігаєш
У життя як на сцену
Зі мною влітаєш.
Не буваєш ти різною,
Тільки собою!
Мені іноді боляче
Так за тобою.
Ти жартуєш,
Але я
Чомусь не сміюсь.
Ти завжди обіймаєш
Справжність чиюсь.
І мені не справжньому
Такою глибиною
Пишеш очима:
Люби такою.
І мене не справжнього
Другом називаєш.
Навіть не киваючи,
Справжнього не знаючи.
Часом проганяєш.
Але все прощаєш.
- Люби такою.
Я ж не відвертаюся.
Але опираюся
Тому звіздарю.
Відбирає, граючись,
У вогонь вкидаючи
Мене.
Навіть я горю.
Ну а ти, не знаючи,
Поглядом блукаючи,
Дотиком шукаючи
Заметіль мою.
Навіть проганяючи.
А я не корю.
Вітре, заважаєш.
Очі закриваєш.
Ти ж, не розумієш,
Більше шаленієш,
Граючись,
Вбиваєш
Не її одну.
Граючись,
Цілуєш,
Ледь-ледь обіймаючи,
Навіть, не торкаючись,
Граючись, кохаєш.
А ти люби таку.
кожен пише, уявляючи щось своє ... ви ж не можете бачити світ моїми очима ... ви теж побачите щось своє ... дякую
дякую
дякую
