Морозний подих весняного ранку
Ще пудрить землю інеєм світанку,
Синички вже на північ відлетіли
Весільне горобці цвірінькають щосили.
Найперший пролісок протиснувся крізь листя,
Тепла чекає , не спішить розцвісти,
Ще мить - і вся земля прокинеться від сну
І буйним цвітом зустрічатиме весну!
