Сумую так я за тобою...,
Неначебто одружені давно...
І нехай шаленою хворію я любов'ю,
На жаль,- це все життя реальне, не кіно...
Без тебе- в серці хуртовина!
Сердита і невпинна заметіль!
І попри те, що все ж ти є у мене,-
Я хочу поряд бути в шторм і штиль!
Так мрію підійти до тебе,-
Щоб ти і не відчув цього,-
Торкнутися твого серденька
Й подарувати ніжний поцілунок...
І непомітно пригорнутись
До постаті коханої...
В чудову казку повернутись,
Що ніби зміщує реальність...
