Штовхав жетони я у черзі «Привокзальній»,
Де автомати ми з Грицьком ножем капу́стили.
І от, один поклав у руку триста сальних
Зім,ятих євро, і додав словами-ку́сами:
--Бери, й мені поремонтуй ті автомати!
Я у метро спускавсь останній раз – студентом.
Ще раз у чергу мене вставиш, ге́ндляр клятий,
І будеш в мене у палаці – за банкетку...
І я, не те що, вже злякався, і запісяв....
А ...просто вирішив усім допомогти.
...Тож, в привокзальному метро - четвертий місяць
Працює – все! Під бренд поваги й доброти.
P.S.
Лише одне мене хвилює, якщо чесно:
Що кожен тиждень я отримую - по хрестику,
Й приписку, що його придбали – поруч, в церкві,
За кошти «общака» якогось від саперів.
12.07.18р. ( «Про вплив матеріального стимулювання і церкви» )
