І хай там що, я все ж люблю життя,
Його дихання, незбагненність світу,
А ще коли всміхається зоря
І ранок шепче пісенькою вітру
Яке б воно не було, все ж люблю
І в сподіваннях все-таки надіюсь,
Що стоячи укотре на краю,
Не упаду і втримавшись, не зірвусь
