| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Соломія Мардарович: Порозмовляй зі мною - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ She said: gray..., 04.07.2019 - 09:47...оригінальний розмір, формат. А тема - прекрасна і вічна. Пишіть     Соломія Мардарович відповів на коментар ptiza-ua, 23.07.2017 - 15:34Час... Так, потрібний він, але ціна занадто дорога. Соломія Мардарович відповів на коментар ptiza-ua, 24.07.2017 - 23:35Дешеві люди нічого не варті, дешеві речі нічого не значать. Я згідна, але чомусь їх стало так багато, що знову колить і болить. НАУМ, 16.07.2017 - 09:02ОДИНОКИМ ПОЭТАМ, СПОСОБНЫМ МЫСЛИТЬ Не можем мы звучать на меркантильной ноте. Ведь слишком сложным создан человек. Духовный мир его обширный и богатый…. Он в поисках и в творчестве не остановится вовек. Нас угнетают временные неудобства, Невыносимым кажется нам одиночества покой. Так хочется иметь друзей надёжных…… Оставить суету, идти дорогой столбовой. Не время ли как раз приблизиться к большому, Осмыслить сущность и законы бытия. Наш мир немыслимо разнообразный и прекрасный – Как в нём увидеть проблески добра? Из глубины прошедших поколений До нас доходят умные слова: Чтобы иметь друзей надёжных, Сам научись быть другом навсегда! Кто был тот неизвестный гений, Что дал совет правдивый и простой…. Мы преклоняемся пред «мудростью народа», А он сегодня катится в «отстой» Всё дело в том, что есть Вселенский Разум, Не обезличенный, таинственный Святой. Он Личность с чувствами большими и с любовью, Дарящий человеку вечность и покой. Случился бунт, и мы теперь страдаем….. Но не оставлены, Он нам послал Письмо. На каждом языке теперь его читают, Границы исчезают, исчезает зло. Нам безразличны все условные барьеры. Весь род людской – одна семья. Сегодня все, кто ищет мира, Находят Бога – Друга навсегда!! Соломія Мардарович відповів на коментар НАУМ, 22.07.2017 - 23:09Як віднайти у відповіді однозначність? Як віднайти у тишині солодкий мир? Душа літає на уламках саркастичних запитань, а серце кличе і горить в скалі. Два напрямки в одній нічній зупинці. Усе дійшло до рівня бурі без можливості повернення на початкову точку. | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||