Намалюй мене дощем,
Срібним розсипом перлинним.
І смарагдості плющем,
Огорни мене гостинно.
У розкішності траві,
Ти босоніж доторкайся,
Ніжно літа, польові
Квіти щастя, усміхайся.
Вітром, подихи тепла,
Розгортай мої вітрила.
Що з кохання я сплела,
Тихо коси розпустила.
..........
Бо закохана без тями,
Міцно квіти пригортаю,
Що розквітли дивні нами.
Із руки не випускаю...
..........
Намальована дощем,
В почуттях твоїх перлинних...
Де тим рідності плющем,
В моїм серці ти невпинно...
