Яка гарна ніч...
Опівніч і місяць уповні.
Із мрією настала зустріч,
Ми всі були такі здивовані!
Яка тепла ніч...
Неначе б то сонечко світить.
Спустилася втома із пліч
І це було так помітно.
Яка була світла вона...
Наче вдень, ніби полудень нині.
Душі залунала струна,
І я дала волю сльозині.
Я звикла плакати вночі,
Коли мене ніхто не бачить.
Ці сльози не з очей, а із душі -
Вони мені всі рани лічать.
