У снах... таких віщих, пророчих,
Жаданих в коханні і спраглих.
Розпущені коси дівочі,
Льодами у серці розталих...
У снах... де розгорнуті крила,
До неба торкнутись рукою.
Де світло очей не застило,
Й не стало навіки зимою...
У снах... де ти знову приходиш,
У Всесвіті рідним, зірками.
Ще довго нам сонце не сходить,
Світанком, терпкими думками...
......
У снах... таких віщих, пророчих,
От тільки минулих, уже...
Де завжди усміхнені очі,
І серце кохане, чуже...
Мені часто сняться такі сни і в них можна блукати безкінечно, прокидаючись і не нічого не розуміючи, де ти))))
