У манускриптах схована любов,
А поміж неї й щастя загубилось,
Морозом розмальоване вікно
Розповідало, тут я народилась...
Й моє кохання, радості, печаль
І ніби птаха, білокрила доля
Летить сніжинками в просторів даль
Й зникає десь у чорнім тілі поля...
Порохом покриті манускрипти
У теплі спогади свої впускаю,
Бо вони, немов забуті діти,
Ночами плачуть… а я їх втішаю
