Ось вони,крокують пліч о пліч
Високі низькі короткі та довгі
Світло,не брудниться об ніч
Що марить ще вірою догмі..
Різні кроки і подих у них
Хто блука,а хто відчуває
Що ні десь,а саме вони
Той хто бачіти більше гукає..
Та без слова на осліп рука
Дуже рідко свій корінь знаходить
Тільки роги копита бика
Той що в собі і зовні обходить..
Мудрість в кожному є з дитинства
Та забути її уста
Заставляють поцілунків вбивства
Та цензура до них моста..
Щоб не знайшли
І погляд не впізнали
Куди ішли
І що тут мали..
Окремі мікроорганізми
Безцільного окремого життя
Кухонні урагани-катаКлізми
Та під подушкою виття..
Сніданок то, обід, вечеря
Для нЕЇ то пожива с покон вік
Ключі ховаючі за двері
Свій часу темний зберігає лік..
І ось,ідуть вони пліч о пліч
Без розуміння,спалахи надій
Про день, та всеж частіше про ніч
Вібрують Очі вій
