Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: ЗАПРОШЕННЯ… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 12.04.2020 - 15:37
Наташа Марос відповів на коментар Любов Іванова, 09.05.2021 - 11:08
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро!!! Так реальна ж історія!!! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за прочитання!!! Любов Ігнатова, 16.05.2016 - 09:20
Я не знаю добре це, чи погано, що вони зреклися кохання, але те, що вони змінилися - однозначно. Вірш - чудовий! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і, думаю, на краще - повинно ж нас, бодай щось, змінювати... на краще... Ганна Верес (Демиденко), 16.05.2016 - 08:56
Наталочко, хвилююча історія, прекрасно художньо оформлена. Скільки людей, стільки й думок, але багато залежить від того, наскільки сильне це почуття. Коли мудрість перемагає, так, здається, краще для всіх, але ж буває і по-іншому і життя одне. 5/5. Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді, багато думок - навіть, не очікувала...Дякую Вам щиро за такий коментар!!! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так... Дякую Вам щиро!!! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...як воно є... Дякую щиро!!! Анатолій В., 15.05.2016 - 18:07
В таких ситуаціях, хтось повинен взяти на себе відповідальність....Дуже гарний, майстерно написаний щирий вірш! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іноді буває і так... Щиро дякую!!! Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви добре подумали? право на власну думку! не знаю, де і в чому оте "на щастя"... Дякую!!! Богданочка, 15.05.2016 - 13:11
Ваш вірш такий життєвий, такий реальний. Мені згадалось своє. Перше кохання ніколи не проходить, хоч як би нас не запевняли в протилежному. І аби у нас було 10 дітей і стільки ж онуків, а як зустінешся випадково з тим першим коханням, одразу спогади лавиною накочуються і у серці щось защемить. Це в попелі з'являється іскра. І якщо її вчасно не затушити, буде вогонь, великий і нікому не потрібний, що спалить стабільність і спокійне щастя, яке будуєш роками шлюбного життя. Чи вартують кілька годин пристрасті таких жертв? Напевно ні. Ваша лірична героїня вчинила мудро, хай і сумнівається в цьому Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за чудовий коментар і, мабуть, погоджуюся... Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліно!!! Мабуть, так... Єлена Дорофієвська, 15.05.2016 - 11:49
От і як їм тепер жити?... Гарна історія... Але ж кожен з них тепер нещасний... Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, як вони тепер... Можна перепитати продовження,та боюся розчаруватися... Дякую за уважне прочитання!!! Квітка)), 15.05.2016 - 11:21
Так гарно написано!!! та не кожен знаходить в собі сили зупинитись, за що потім розплачується!але ваші герої знайшли Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||