Я б заглянув тобі в очі.
Я б усміхнувся охоче.
І задушевні розмови
Не відкладав до глибокої ночі –
Там тільки тиша понуро шепоче
Єдине відоме їй слово.
Я б не хотів так журитись
Я б не хотів говорити
Те, що примушує сльози котитись,
Що спонукає серце боліти.
Хто може в світі хотіти
Щастя удосвіта бачити вбитим.
