Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Тікаю геть. - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніла Волкова, 05.05.2015 - 22:41
Як це важко, але ж це єдино правильний вихід.Я колись писала про подібну ситуацію: И со стихами к тебе обращалась, В сердце холодном искала огня... Не достучалась. Не докричалась. Грустно. Ты так и не понял меня... Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світ великий, на щастя. Он Сковороду так і не наздогнав... Циганова Наталія, 03.05.2015 - 22:30
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так от торкнутися чомусь так важко... Крилата (Любов Пікас), 03.05.2015 - 16:45
Все буде добре. Буває таке: щось порушується зовні і всередині. Любочко усміхніться і не втікайте. Ми вас любимо. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть таку підлу і нещиру?.. Владимир Зозуля, 03.05.2015 - 16:11
Ваш стих, пани Люба, заставил меня задуматься, а откуда все таки приходит гармония, извне, или изнутри?..так и не смог ответить...стих, который заставляет задуматься другого написан не напрасно... Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так я написала про розуміння, яке якраз призводить до гармонії того, що у нас в душі, і те що іде ззовні. Якщо розуміння немає, не буде і гармонії... От якось так... гостя, 03.05.2015 - 15:51
Без розуміння перспектив немає ...іноді легше піти,ніж доказати щось людині,яка переповнена своїми догмами |
|
|
||||||||||||||||||||||||||