Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: OlgaSydoruk: Стоїть тополя край дороги… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ heartiness, 25.03.2015 - 23:34
Здається мені, що обабіч дороги і є тополина судьба, і хай таки хтось її цілує, бо пестощі вітру не такі приємні як насичення коренем соків жіночих... От було б можливим тим красавіцам дєвішнік влаштувати OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тополя завжди і в фольклорі має сумну долю..В самоті і на краєчку,..вболіває за нею сердечко,..бо сумує,..плаче гірко,..під коріням - лихо -лихо... Анатолій В., 25.03.2015 - 21:00
Нагадали мені вірш М.Луківа...Її лишили птахи, як діти, І жовте листя ріка несе. І важко жити, і треба жити, Хоча й життя вже втрачає сенс. Від листопаду до листопаду - Самотня старість, її судьба. Горить над ставом, немов лампада, Золотолиста сумна верба. Красивий експромт OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за вірш,не читала його! Валентина Ланевич, 25.03.2015 - 20:54
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Низько до землі схиля її журба... OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТАИСИЯ, 25.03.2015 - 14:46
Думала,что тополь мужского рода... Всё равно трогательная ситуация... OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
A.Kar-Te, 25.03.2015 - 12:06
Так.., самотня твоя доля Ех, тополечко - тополя А була б не гонорова, Була б парубків діброва Були б спогади дівочі Про щасливі літні ночі. OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||