Таємно ніч шепоче за вікном, Упала хустка тьми на ранні квіти… Хвилину цю чекала я давно, Щоб з римою тихцем погомоніти. І світ мені ще у рядку цвіте – Весняно так і ніжно – пролісково. Це він душі розказує про те, Яке прекрасне рідне диво-слово.
ID: 554115 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 23.01.2015 22:43:57 © дата внесення змiн: 23.01.2015 22:45:54 автор: XS
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie