*** А вона, а вона сидітиме сумна… К. Москалець Вона прочиняє вікно, Заляпане кров’ю світанку. Їй власне тепер все одно: На кухні – дешеві фіранки, По радіо – Моріс Равель, На вулиці журяться клени… І – леза стальний корабель Йде річкою вени.
ID: 686845 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 31.08.2016 19:02:44 © дата внесення змiн: 31.12.2019 20:57:01 автор: Сергій Зубець
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie