Знімай кайдани, вільні рухи
Надай рукам, надай ногам.
Знов іскру тліючу роздмухай,
Не потурай своїм рокам.
Завжди усміхнена, як сонце,
Поставу, голову неси,
Відкрий зачинене віконце
В душевній схованці краси.
Похмурість не прикрасить старість,
І навіть срібна сивина
Зашорену у серці радість
Не захолодить, мов зима.
Понад усе – дай серцю волю
І знов в собі знайди красу!
Скажу, обманюючи долю,
Я всякою тебе люблю.