ми блукаємо у повіні весняній,
таємно тихо нас гукає ніч.
І місяць так незграбно, наче п'яний
все вказує на дивну річ.
А нам у цьому лісі усі сови
співають чарівний таємний блюз.
А чути ми їх можем при умові,
що здатні розумітися без мови.
Гойдає в ритмі вітер нічні хмари,
крізь крона пробивається луна.
І наші кроки залишають тінь примари;
дзеркала ночі надає вода.
Гарно...
