все так як на картині про червоне й чорне
береш мене в обійми, так лагідно пригорнеш
та я не бачу половини кольорів на полотні
я так стомилась, давай залишимось у сні
забирай мене подалі, десь в інше майбутнє
промовчи від моменту, закричи щоб нечутно
ти сховай трохи світла і для мене такої
я віддам тобі осінь, й навіть правди гіркої
П.С. твій малюнок давно вже був створений
просто в часі ( якого немає ) захований
