| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Навіяне - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 29.06.2014 - 16:52Мудро і оптимістично ... особливо сподобалось: "Чекай, пожди не вір, що це кінець! Дорога тільки звузилась до нитки..." , але потрібно немалі зусилля і вміння щоб втриматись на такій вузенькій дорозі. "І хоч тобі непевно, мулько, хитко - розвидниться... І рушиш навпростець." - мабудь саме страшне втрачати надію, адже після неї нічого вже не залишається     Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00З Божою поміччю... Маємо вірити.   Леся Shmigelska, 13.06.2014 - 19:31"розвидниться... І рушиш навпростець..."-оптимістично і з вірою.     Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Навіть після найтемнішої ночі настає світанок...   Наталя Данилюк, 13.06.2014 - 14:44Обнадійливі слова.  Дуже гарний відгомін з оптимістичними нотками.           Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дай нам Боже віри і сил...   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Сподіваюсь. Дякую, Патарочко!     Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Так... То останнє, з чим прощаємось. Дякую!   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||