Гойдає вечір - перші зорі,
Тихенько вітер повіва.
За те лиш дякую, я, Долі,
Що можу вірити в дива...
А як п'янить бузок весною,
Тим мрійливим ароматом,
Що душа радіє піснею
І л'ється світлим сонетом...
Життю радію, як дитина,
У цій лише нашій весні.
Де кожна у щасті хвилина,
Ми, не знали, лиха війни...
