Світанок нас промінням лоскотав,
повітря пахло фіалко́вим ароматом,
і ти, мабуть, тоді ще навіть і не знав,
що залишу́ся назавжди́ твоїм я святом,
що мною дихати і легко і приємно,
а кава вдвох солодша, ніж наодинці,
щасливі, бо любити - це у нас взаємно,
ми сіли в поїзд щастя на одній зупинці.
