Коли прокинеться туман
І роси тихо зажевріють -
Я буду бачити оман,
У сні своїм спокійно мріять.
Там і вітрище завиває,
І хуртовина, і метіль,
А потім раз - і вже світає,
І куриться рожевий пил.
Там райдуга за хмарку стрибне,
Тоді метеликом злетить,
І вирушить у світло хибне,
А може рине у блакить.
Я так не хочу прокидатись:
Там спокій, щастя і дива..
Тому не важко здогататись,
Де моє серце ожива...
