Майдан завмер. Молитва і сльоза.
Від згустків болю, смутку і печалі
боліло в грудях - сотню проводжали,
безсмертну сотню в сині небеса.
Вони ставали у ангельський стрій
один за одним мовчки у колону,
як йшли на січ проти орди в погонах
лиш з вірою супроти куль у бій.
І їх єднав не карб рубців і ран,
не дати смерті й ці холодні труни -
любові до Вітчизни чисті струни
торкав молитвою стривожений Майдан.
Як шикувалась сотня в небесах
кожен ридав і присягав до скону
край боронить й по Божому закону
колись й самим звершити в небо шлях.
Ігоре я був на Грушевского 22 - 24 січня коли сталися перші жертви потіш ше пиїзджав на 2-3 дні. І був у Маріїнінському парку 18 лютого де завалив беркутівця і міг би його вбити але ні я ні інші побратими цього не зробили бо він дуже благав життя хоча тоді вже було вбито наших сімох. В самі жахливі дні мене не було а коли 21 приїхав то вже було тихо. Герої - ті хто був на Майдані 19-20 лютого. Вічна їм слава і Вічна память!
Може, завітаєте? 
