Плесо історії знову розходиться колами,
Неначе спіраль, стиснута майже до максимуму.
А щось промовляє: не вір в ультиматуми.
Це правда - не владні, ані історія, ні диктатори,
Супроти тієї сили, що примушує
черствіти при кожній втраті,
вже не відчувати болю,
а просто знати, що обов’язково
колись знов зустрінеш тих,
що за ними найглибша туга.
