Я пронесу своє серце
Крізь пітьму у руках,
Упущу – розіб'ється,
Міцно триматиму – задихнеться.
Я пронесу його…
І легким дотиком руки
Зігрієш його від холодної мерзлоти.
Воно знов затріпоче як пташка,
Без болю співатиме знов.
Від твого дотику мурашки,
А серце каже, - то любов…
