Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Таршин: Іду на цвинтар, де батьки лежать - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярмульська Галина, 01.10.2013 - 06:32
Я заплакала від прочитаного тому, що так і є. В мене також багато рідні на цвинтарі. Щемно, але гарно ви описали вірш. Галина Левицька, 22.04.2013 - 14:31
Розумію ваші почуття, бо мої батьки, і чоловік вже пішли із земного життя...Але я маю надію на зустріч з ними у вічності у Христі Ісусі!!! Хай утішить вас Господь Своєю утіхою @NN@, 12.04.2013 - 16:45
гарно,чуттєво у мене *Ода світлої печалі*, тому кажуть - сумна пані, а мені здається, це так доречно згадувати тих, хто нас любив і кого любимо ми Віталій Назарук, 12.04.2013 - 15:36
Вони постійно з нами!Головне в людини – це пам'ять, Про батьків, про коріння родинне. Вони в серці, і спогади ранять, Кожну доню і кожного сина. Якщо ви вже давно відлетіли, І зруйнована батьківська хата, Приїжджайте хоча б на могили, Їх немає кому доглядати. Ми росли, а вони нас любили, Дарували тепло своє й ласку. Їх не стало, лишились могили, Приберіть їх, прошу вас, до Паски! Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Віталію, Ваш коментар у саме серце попав. Їду у Клевань на Рівненщину. Хата ще не зруйнована, але на даний момент і нежила. А могилки буду приводити в порядок і на поминальний день всі зїзджаються - це вже тепер, як День села.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||