Іду на цвинтар, де батьки лежать...
Стежина вгору стрімко в’ється...
Мов на побачення, до них іду...
Серце зажурено у грудях б’ється...
Тут спочиває майже вся рідня,
Сусіди любі давні мої друзі –
Усі, з ким доля зводила не раз
Нас на життєвім і суєтнім крузі.
Тамую думи, подих і слова,
Я нині вже не часто тут буваю.
І Богу дякую – доїхала, дійшла –
Душею, поглядом усіх їх обіймаю.
11. 04. 2013р Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417799
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2013
автор: Надія Таршин