Як можна від всього світу закрити двері,
Весь час бути самотнім у своїй печері
І стверджувати, що ти не тварина.
Та де ж у тобі взялася людина?
Коли щастя в житті не знати,
Неначе комаха себе відчувати,
Бути мізерним, жалюгідним,
Безпорадним й непотрібним.
І із цим просто змиритися,
А не старатись, не змінитися,
Я не розумію цього,
Бо в житті можна досягнути усього.
