Ми руки добре натрудили,
Сніговика у зріст зліпили.
А потім в санки посадили,
Бо ще ходити не навчили.
Але коли везли додому,
Усе, напевно, через втому,
Санчата ми перевернули,
Про пасажира геть забули.
Спочатку він лиш похилився,
А потім впав і розвалився.
Шкода нам дуже його стало,
Проте, вже сонечко сідало,
Домовились не сумувати
І завтра відреставрувати!
.
1.01.2009 р.
Серед літа це цілком нормальний і природній потяг, тим більше що сніговик чоловічої статі і роду! І те, що тобі вдалося зробити - це супер, хоч і трішки дивує