Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Прощальна тиша… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Данило Київський, 14.04.2012 - 21:40
Ніби... Надкушене яблуко... ніхто його не підберає..., що ж далі...? Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж... Яблуко гіркої спокуси... Леся Геник, 13.04.2012 - 14:38
Як сумно... Але який же мелодійний той сум - заслухаєшся, зачитаєшся... євген уткін, 10.04.2012 - 09:48
Гарний вірш,але навіює сумні думки і спогади, тож хочеться додати трішечки розради.Та пройде час і крила відростуть І заспіває знову мертва тиша Знов оживе найголовніша суть, І відчай відійде - печаль залише. Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за підтримку! Наталя Данилюк, 10.04.2012 - 00:29
Читаєш ненаписані листи.У них дзвенить моя прощальна тиша… - Яна., 09.04.2012 - 21:51
Гарно, бентежно...А що ж тепер? На волю відпустив, Та лиш одне крило мені залишив. Читаєш ненаписані листи. У них дзвенить моя прощальна тиша… Esperanzzza, 09.04.2012 - 19:12
Прекрасні рядки! Близькі ваші почуття, як же поезія допомагає врятувати свою душу. Дякую за чудовий вірш! Юля Фінковська, 09.04.2012 - 18:48
дуже високо...навйбільше вразили - перший і останній катрени,то щось неземне просто... лиш не сумуй, все буде добре! Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||