Карибські простори морського роздолля,
Де острів ховається за острівком.
Гуляють пірати. Життя для них — воля.
Вино розливають із діжі ріжком...
Вигукують тости. На палубі гучно.
І стелять доріжки... Лунає: “Віват!”
Коштовності падають в руки так влучно,
Один лиш сумує мрійливий пірат.
Поглянув на острів і враз зупинився.
За вік надивився багато чого.
Багатству не радий, в зажурі схилився, —
Кохана украла серденько його. 2011
