Як часто ми говоримо образливі слова,
Ми в друзях помиляємось, не віримо в дива,
Відвертою зневагою годуємо сім’ю,
Лиш інколи спросоння ми кажемо «люблю».
І згаряча ми губимо рідніше у житті,
Вода збіжить у чайнику, що виє на плиті.
І зараз так не хочеться іти в порожній дім,
Але ми рідних викинули наче карту сім…
Альбоми зашуровані від мокрих рук листань,
Ми часто зневіряємось в нездійснені бажань,
Можливо ми для когось далекі і негідні,
Але для своїх близьких завжди будемо рідні.
