…І розум, наче загнаний у рамки,
А погляд вже обрізаний стіною;
Серце тріпоче поржавілою струною;
Думки, як шашки, перетворюються в дамки.
Слова, немов заковані в кайдани,
Всі рухи, наче загнані в тенета;
«Ядро замерзло, - зупинилася планета!»
Щоденна каша…Годі ждати з неба манни.
Смугасті друзі… Сонце, мов розбите
Рахованою кількістю квадратів.
Мов струмом диким б’є холодний дотик дротів.
Обличчя посиніле в кров жорстоко збите.
Така от доля в’язня, це як кара
За гріх тяжкий – злочинний, наче подвиг.
Легкий хліб на багато тяжчий грошей кровних.
Життя ж для того, щоб продовжувалось в хмарах…
