Ожили вени у весни:
Деревним соком повні жили
Холод зимовий пережили.
Тепер їм теплі сняться сни.
Мінливий березень, та все ж
В веснянім серці нові сили.
І чим би хмари не трусили,
Невдовзі, зелень, проростеш.
В промерзлу землю із гори
Пускає сонце свої стріли.
Ми знов на весну постаріли
В часі відродження пори.
