Счастье
такое
выпало,
за туманами
бродишь одна,
Камни – слезами
сыплет,
с не разбитого
ветром
окна.
Ты
из прошлого
настоящая,
настоящая
прошлого
дня,
как погода
сырая
ненастная,
котлован,
не имеющий
дна.
Милая
добрая
кажется,
крестится
весь наш
народ
в самое лучшее
рядится,
дальний военный поход.
Лето 2005, зима 2006 года. Б.В.С.