Солом'яного серпня світлий спогад,
І ллється зі світлини неба синь.
Ще розпачі осінні - тільки здогад,
Ще десь в стерні повзе змія прозрінь.
Напитий сонцем,скупаний в тумані,
Хмільний від тиші між виттям тривог,
Ще хочу вірити у мрії безталанні,
Шукаючи осердя,де є Бог.
На дні зіниць втоплю свічадо серпня,
Відтак десь там нехай вночі зорить.
З - за рогу поглядає осінь зверхня.
Чомусь вона в мені уже болить...
08.10.2026