|
Даремно люди деякі нервують,
Самоповагу, за дурниці – «рвуть», -
Слід: голос берегти для тих, хто – чують,
Іти до тих, - назустріч хто крокують,
Віддати серце там, де – ним живуть.
Хто – маску в спілкування одягає, -
Подвійними стандартами живе,
Собі – повагу справжню вимагає,
Хоч – дійсного себе, від всіх – ховає, -
Поки – личину, хтось чи щось – зірве.
Кордони і дистанції – тримати, -
Не кожного у коло своє - звуть,
В оточення – не всяке поспішати,
Якщо – його уважно обирати, -
В незручності усі – не попадуть.
Поміж собою – всі комунікують,
Та, один одного – стосуються,
На різних рівнях, часом, - контактують, -
«Мостами» спілкувань своїх – «крокують»,
По справах і життю – спілкуються.
Усе життя своє – взаємодіємо:
В контактах – особистих і службових,
В родинних спілкуваннях – душу гріємо,
У дружнім колі – зустрічам радіємо, -
Емоцій набуваєм в них – чудових.
ID:
1057564
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 18.02.2026 12:39:18
© дата внесення змiн: 18.02.2026 12:39:18
автор: Алла Демчишина
Вкажіть причину вашої скарги
|
