Край віконця дрімає зима,
Біла свічечка серце не гріє.
Хуртовина сніги підійма,
Замітає тепло і надію.
Але сонце не згасло, о ні!
Там, за хмарами світло збирає.
Щоб засяяти нам навесні,
Світ це знає і свята чекає.
А зима в свою пору прийшла,
І морозами землю скувала.
Ми б не знали коштовність тепла,
Якби холоду не відчували.
Вже недовго зимі панувать,
Дні її пораховані Богом.
Скоро вийде весни благодать,
На широку і світлу дорогу.
