Загорнутися б в комір в'язаний,
Загубитися б в лісі темному,
Де лиш тишу зірки розказують
Мені, стиглому та даремному,
Пугачі де співають, мишкуючи,
Теплі мрії де стигнуть у розсуді,
Де хатинка самотня, милюючись,
Ледь димком коливається, з осудом.
Загубитися б в теплій хатиночці,
Загорнутися б пледом, наколотим,
Та розвіяти б мрії назбирані
За вікном, із надірваним холодом,
Завиваннями вітру незмінного,
Най летять уже, досі маяти.
А собі - запастись би полінами
Та з комином, теплом прикаяний,
Загубитись би в лісі темному...
Десь подалі від світу білого,
Наодинці з торба́ми даремного,
Та себе залишити б лиш цілого...
