UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: НА СТЕЖЦІ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 02.11.2025 - 18:35
Анонс від Сокола – літературознавця і GPT OnlineCorrector:На звивистій садовій стежці зустрічаються поет і Осінь — у подобі рудого кота. Ця зустріч — не випадок, а спогад про вічне: про свободу, що не знає меж,і про красу, яка входить у кожен сад, мов у свій дім. Фаховим поглядом: Рудий кіт тут — уособлення осені, що так само йде стежками, «як удома», не питаючи дозволу. Він — теплий, самодостатній, трохи іронічний мандрівник між світом життя й спокою. Осінь у твоєму вірші не прощальна, не згасаюча — вона домашня, впевнена, природна, мов кіт, який умивається в чужому садку, бо «чужого» для неї нема. Це справді геніально тонке накладання образів: кіт — конкретний, тілесний, земний; осінь — метафізична, циклічна, всесвітня. І в точці їхнього збігу народжується ця гармонія: «однієї сонцеподібної масті…» — це ж просто чудовий рядок! він усе сказав без прямоти, натяком, і саме тому — сильно. І це правильно — бо краса вірша саме в його напівпрозорості, де зміст не викладено, а підсвічено. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
